Ренесанс

Флоренція XV століття — місто банкірів, де Медічі платили за собори й Платона, де Брунеллескі побудував купол, який ніхто не вмів будувати, а Макіавеллі писав, як утримати владу, бо власну щойно втратив. Поруч — чума, що забирала третину міста, отруєння за обідом і вогнища Савонароли.

Друкарський верстат зробив з переписувачів те, що сьогодні штучний інтелект робить із вузькими спеціалістами. Старий світ тріщав швидше, ніж люди встигали адаптуватися. І тоді з'явилися ті, хто навчився діяти в хаосі: Леонардо, який не закінчував проєктів, Мікеланджело, якого ненавиділи замовники, Альберті, що вмів усе.

Ця епоха — про людину універсальну. Homo universalis — не титул, а напрямок руху: відмова бути лише функцією в часи, коли функції зникають.